Підлітковий вік по праву вважається одним із найскладніших етапів дорослішання. У цей час діти особливо гостро на все реагують, що нерідко призводить до конфліктів. Тому, щоб підтримувати нормальне спілкування з підлітком, батькам потрібно ретельно добирати слова. Які фрази не варто казати своїм дітям?
«Ось виростеш, і тоді роби, що хочеш!»
Підлітки прагнуть якнайбільше відокремитися від батьків – намагаються домогтися права самостійно приймати рішення, не зважаючи на думку оточення. Це абсолютно нормальний етап, адже не просто так підлітковий вік ще називають перехідним від дитячого до дорослого.
Батьки не завжди готові надати дитині більше свободи – вони переживають, що це несприятливо позначиться на поведінці підлітка та його успішності в школі. Та що більш категоричними є заборони та обмеження, то гостріше на них реагують діти. Щоб уникнути конфліктів із підлітком, батькам потрібно навчитися підтримувати з ним конструктивний діалог – не вимагати, а домовлятися.
«Займися навчанням, а не цими дурницями!»
Батьки хочуть, щоб їхня дитина досягла успіху в майбутньому – добре склала іспити, вступила до вишу, отримала перспективну спеціальність. Тому її бажання, захоплення та пріоритети не здаються дорослим чимось важливим. Саме тому вони наполягають на тому, щоб підліток більше сил приділяв навчанню, а не спілкуванню з друзями, улюбленому хобі чи відпочинку.
Добре вчитися – це дійсно важливо, але у дитини має бути вільний час, який вона може проводити так, як хоче. Тому не варто її перевантажувати – краще постаратися знайти баланс між навчальними навантаженнями та вільним часом.
«Не сперечайся – я краще знаю!»
Батьки мають вагомий життєвий досвід, а тому свою думку вважають більш значущою, ніж думка підлітка. Через це при вирішенні будь-якого питання не завжди вдається знайти компроміс – дорослі навіть не намагаються вислухати дитину, проаналізувати її аргументи та навести у відповідь свої.
Однак такий підхід до виховання малоефективний, адже якщо підліток не розуміє, чому батьки забороняють йому щось, він не може спокійно на це реагувати. Тому так важливо прислухатися до своєї дитини та пояснювати їй свою позицію.
«Досить хвилюватися через дрібниці!»
Найчастіше підліткові проблеми не здаються батькам чимось серйозним на тлі їхніх повсякденних завдань. Тому коли дитина розповідає про труднощі, дорослі не надають їм особливого значення, радять не хвилюватися через дрібниці. Проте для самого підлітка його проблеми не є чимось незначним – переживає він через них по-справжньому. У цьому випадку відсутність розуміння з боку дорослих лише загострює ситуацію, що призводить до конфліктів.
Щоб уникнути їх, батькам варто пригадати, як це бути дітьми. Якщо дорослі вислухають підлітка, розкажуть про схожі ситуації, з якими стикалися у його віці, це допоможе досягти взаєморозуміння.